Історичні корені нашого краю сягають сивої давнини. Це підтверджують експонати районного краєзнавчого музею. Археологи визнають, що вік них експонатів - мільйони літ. Але перші писемні відомості про територію, яку згодом почали називати Тиврівщиною, у IV ст. до н.е. навів грецький історик Геродот. Він дав їй назву «Великий Скуф». Тобто, Скіфія. Вже пізніше, за нашої ери, згадками про Скіфію у своїх працях поділилися римські історики Пліній Старший, Таціт, Птоломей. Однак остаточної дати народження Тиврівського краю ніхто з вчених мужів досі так і не назвав. Тому доводиться опиратися на археологічні джерела, які стверджують, що в добу так званої бугодністровської культури (6-3 тис. до н.е.) на території нинішньої Тиврівщини (Тиврів, Кліщів, Селище, Маянів та інші села) були неолітичні стоянки. В Маянові, Кліщеві, а також у Ворошилівці, Рогізні, Василівці простежується доба міді і бронзи (111-11 ст. до н. є.). Кургани скіфської доби виявлено біля Селища,-Борскова, між Сутисками та Ворошилівкою, біля Ворошилівки.
Офіційно визнано, що люди освоїли територію нинішнього Тиврівського району на межі 6-4 тисячоліть до нашої ери.
Також відомо, що у УІП-ІХ ст. н. є. на річці Бог тиверці заснували «градіще Тівер».
Книга життя Тиврівщини містить немало героїчних і трагічних сторінок. Тиверців охоче брали у походи київські князі. Пізніше, коли Київська Русь занепала, територію району прибрали до рук татари. Протягом довгих-предовгих років край був під ігом Литовської держави і Речі Посполитої. Пізніше ним володіли дві імперії: спочатку - Османська, затим - Російська.
Перша письмова згадка про Тиврів належить до початку XVI ст. У 1795 році Тиврів став волосним центром Вінницького повіту Подільської губернії. Нехай історія не дарувала Тиврову гучної слави та почесті, а залишила простим містечком - трударем, але в ньому, на його затишних вулицях і мальовничих куточках, в серцях його жителів і їх життєтворчої діяльності живе пам'ять про мужність, відвагу, талановитість своїх предків.
Мешканці Тиврівщини звідали на собі утиски і знущання різношерстих вельмож, лихоліття воєн, голодомори, сталінські репресії. Під час Другої світової війни землі району топтали фашистські загарбники.
Було всього на віку наших предків. їх продавали, гнобили, гнітили, намагалися знищити. Але з усіх незгод Тиврівщина щоразу воскресала, наче древня птиця Фенікс - з попелу, відбудовувалася, народжувала і ростила дітей не для воєн - для миру.
Тиврівщина дала світові немало визначних особистостей. Так, у Тиврові народився" Мар'ян Маловський, якому судилося стати видатним художником-графіком. Родом з Маянова - відомий поет, перекладач Володимир Свідзинський.
Село Жахнівка - колиска мовознавця, який володів тридцятьма мовами, академіка Михайла Калиновича.
В Шершнях пройшло дитинство уславленого композитора Миколи Леонтовича. Його «колега по цеху» Кирило Стеценко працював викладачем співу в духовному училищі Тиврова.
Не тільки представники гуманітарної сфери прославили Тиврівщину. У «Фонді видатних людей — почесних земляків», який свого часу створила районна Рада, - імена Героя Соціалістичної Праці з Тростянця Віктора Більченка, генерал-майорів Олександра Костюка з Шершнів, Олександра Островського з Гнівані та Валерія Фролова з Тиврова, віце-адмірала. Героя Радянського Союзу Володимира Пилипенка з Кальнишівки, доктора медичних наук, професора Григорія Стеценка з Сутисок та багатьох інших.
Тиврівський район утворено в 1932 році. Відтоді він пережив кілька територіальних реформ. Розташований район у центральній частині Вінницької області і займає 88,2 тис. га (3,4% від площі Вінниччини).
Населяють Тиврівщину 45,1 тис. чол. З них 23,3 тис.чол. (51,5%)- міське населення і 21,8 тис.чол. (48,5%)-сільське.
Тиврівський район межує з Немирівським, Вінницьким, Жмеринським, Шаргородським і Тульчинським районами.
По території Тиврівщини протікають 22 річки, найбільша з яких - Південний Буг.
У районі розвинуте місцеве самоврядування. Його представляють 28 рад, з яких 25 -сільські, 2 - селищні і 1 - міська.
Функції виконавчої влади на Тиврівщині здійснюють районна державна адміністрація та її 12 управлінь, відділів і служб.
Інтенсивний подальший розвиток Тиврівщина отримала тепер, коли до керівництва районом прийшла команда нової генерації - професіоналів-прагматиків і успішних менеджерів.
30.06.2016
