Йдеться про українського поета Василя Стуса, у житті якого були арешти, в'язниці, слідчі допити, дізнання, розлука з рідними, друзями, Сибір, табори особливого режиму, хвороби, карцери, нелюдська втома. Все змішалося, перетворившись в одну суцільну рану. Та попри все він не зламався, вистояв. І жодного разу спраглі вуста не кинули слово відчаю чи зневіри. Поет сприймав власний життєвий шлях як хресну дорогу.
Йому судилося прийняти смерть у стінах табору особливого режиму у Пермській області. Такою була розплата за «поезію вільної думки».
29.05.2009
