НОВИНИ
СТАТТI
ФОТОГРАФII
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ
WEB'ЛIОГРАФIЯ
ТЕМАТИЧНІ РОЗДІЛИ
РАЙОНИ ОБЛАСТІ
ДОВІДКА
>Реєстрація » 
Им`:
Пароль:
Якими розділами порталу Ви користуєтесь?
Тематичний розділ
Каталог сайтів
Новини
Фотогалерея
Тільки головною сторінкою
Відеоматеріалами




Loading...
КОНВЕРТЕР ВАЛЮТ
bigmir)net TOP 100 PR-CY.ru
CТАТТI
03.11.2009
Автор: ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва
Источник: ВОУНБ ім.К.А.Тімірязєва
Тиврівський район
Мапа Тиврівського району (http://ukrainainkognita.org.ua/)
Територія –0,9 тис. км2

На території району знаходиться 56 населених пунктів.

Кількість населення – 44,5 тис. осіб
сільське –23,1тис.чол.
міське – 21,4 тис. чол.

Відстань від райцентру до м. Вінниці автошляхами – 25 км.

Річка: Південний Буг

Адміністративний центр району – смт Тиврів (селище міського типу з 1965р.)

Населення: 5,98 тис. чол.

Серед чарівних перлин Вінниччини вирізняється Тиврівський край своїми чудовими краєвидами Надбужжя, овіяний славетною історією і легендами, славний своїми людьми – гостинними, щедрими, роботящими, закоханими у працю і пісню, сповненими духовності і культури.

Маючи вигідне географічне розташування, район наділений сприятливими кліматичними умовами, багатою культурно-історичною спадщиною, цікавими історичними «родзинками».

Тиврівський район знаходиться в центрі Вінницької області. У фізико-географічному відношенні належить до лісостепової зони центрального лісостепу. Лівобережна частина району належить до Козятинської роздільної височини, а правобережна – до Жмеринської. У північній частині район межує з Вінницьким районом, в східній – з Немирівським, у південно-східній – з Тульчинським, у південо-західній – з Шаргородським і в західній – із Жмеринським районами Вінницької області. Гідрографічну сітку краю складає річка Південний Буг та її притока – річка Краснянка з її безіменними струмками, які протікають по долинах, балках та болотах.

Південний Буг протікає по території району більш ніж 80 км від с. Лани, через Урожайне, Селище, Гнівань, Ворошилівку, Борсків, Сутиски, Тиврів, Довгополівку, Кліщів, Соколинці, Канаву до с. Рогізна. В даний час за флористичним районуванням територія Тиврівщини відноситься до ботаніко-географічного району Правобережного Лісостепу. Переважають тут дубово-грабові ліси. На території регіону є об'єкти природно-заповідного фонду: державні заказники місцевого значення – «Гніванська дача» (10,7 га), «Заповідні ялини» – 11,3 га; державні пам’ятки природи місцевого значення – «Букові гаї» (7,3 га), «Крутосхили» (25,5 га), «Шершнянська скеля» (10 га), джерело «Ревуха» (с. Велика Вугила); державний Сутисківський парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення  (20,0 га); державне заповідне урочище «Гніванське» (6,0 га).

На території краю знаходяться два санаторії: «Маяк» та санаторій-профілакторій «Сосновий бір» у с. Селище, де кожен бажаючий може оздоровитися, набратися сил, отримуючи насолоду від милування оточуючими краєвидами.

Історичні корені Тиврівщини сягають сивої давнини. Це підтверджують експонати районного краєзнавчого музею. Археологи визнають, що вік цих експонатів –мільйони літ.

Перші писемні відомості про землі, що лежать на ріках Дніпро та Південний Буг (Гіпаніс, Бог), Дністер (Тірас), Прут, – до Дунаю і на південь до Чорного моря дає грецький історик Геродот і називає цей край «Великий Скіф». Кургани скіфської доби виявлено біля Селища, Борскова, між Сутисками та Ворошилівкою.

Археологічні джерела стверджують, що у VІ – ІV тис. до н.е. на території нинішньої Тиврівщини (Тиврів, Кліщів, Селище, Маянів та ін.) були неолітичні стоянки. В с. Маянів та Кліщів, а також Ворошилівка, Рогізна, Василівка простежується доба міді і бронзи (ІІІ-ІІ ст. до н.е.).

Залишки трипільської культури знайдені в селах Кліщів, Ворошилівка, Рогізна, Василівка. Поселення біля с. Ворошилівка займає площу біля 8 га., на якому зафіксовано 35 наземних жител трипільців. Всі матеріали розкопок, знайдених і досліджених тут археологами, зберігаються в обласному краєзнавчому музеї.

Упродовж 1969-1974 рр. експедиції обласного краєзнавчого музею під керівництвом тодішнього  директора І. І. Зайця досліджували трипільське поселення біля с. Кліщів До останнього часу цей пам’ятник є єдиним у басейні Побужжя, який досліджений у такому повному обсязі.

Про життя давньослов’янських племен, що проживали між Південним Бугом - Дністром-Дунаєм подають численні письмові джерела візантійських авторів УІ-УІІ ст. – Прокопія Кесарійського, Псевдо-Маврікія та ін. Вважається, що крайньою зі сходу межею розселення тиверців у УІІІ-ІХ ст. був Тиврів. «Містечко Тиврів на Богу (Вінницький повіт)… своїм іменем може вказувати на тиверців», стверджував історик М. Грушевський.

Тиврів стоїть на місці старовинного поселення Тивер. Літописець Нестор пише, що тиверці у ІХ ст. мали 140 городів. Всі поселення були обнесені огорожею, а іноді земляними валами, зокрема й Тиврів. Тож, на думку краєзнавців, датою заснування Тиврова і майже всіх населених пунктів району, слід вважати ІХ ст.

ДОДАТКИ

Тиврівський район
Тиврівський район

 Звертань: 6969






ВIДПРАВИТИ SMS:
Оператор:
Абонент:
Повiдомлення:

За пiдтримкою smsline.biz

 ВОУНБ © 2009   Internet Studio Aura