Мапа Хмільницького району
|
Територія – 1,26 тис. км2
На території району знаходиться 80 населених пунктів.
Кількість населення – 72,0 тис. осіб.
Відстань від райцентру до м. Вінниці автошляхами – 65 км.
Річка: Південний Буг
Адміністративний центр району – м. Хмільник
Населення – 27,9 тис. чол.
Телефонний код: 0-4338
Хмільницький район – не лише багата скарбниця загадкового історичного минулого, але й край мальовничої природи, тихоплинних річок і ставків, чудодійних вод, могутніх лісів, щедрих урожайних полів, неповторних пейзажів, що слугують добрим місцем для туристичних подорожей і відпочинку.
Хмільниччина розташована на Волино-Подільському плато, займає північний захід Вінницької області, межуючи з територіями Житомирської і Хмельницької областей, Літинським і Калинівським районами Вінницької області.
Район розкинувся у південно-західний частині Українського кристалічного щита. А у фізико-географічному відношенні – у двох областях Дністровсько-Дніпровської провінції і лісостепової зони України. Територія району являє собою рівнину з південно-східним нахилом. Поверхня – рівнина, розчленована долинами річок. Із заходу на схід цю місцевість пересікає головна водна артерія краю – річка Південний Буг.
Хмільниччина, як і все Поділля, пройшла складний і багатогранний шлях свого історичного розвитку. У літописах минулого є яскраві сторінки, пов’язані з мужньою боротьбою мешканців за свою свободу і незалежність та з першою національною революцією ХУІІ ст., коли виникла ідея державності, вироблена великим Б.Хмельницьким. Ця ідея стала вирішальною у подальших визвольних змаганнях, що прокотилися цими землями. Хмільницький край був свідком і Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр., яка наблизила давню мрію багатьох поколінь українців про створення єдиної соборної держави.
Прадавня ж історія Хмільниччини розпочинається з поселень часів палеоліту 15-10 тисяч років тому поблизу сіл Попівка та Колибабинці. Продовжує спадок археологічних пам’яток трипільська культура, яка виявлена в селах: Митинці, Широка Гребля, Сандраків.
Найбагатше село на археологічні знахідки – Широка Гребля, де знайдені залишки поселення епохи пізньої бронзи Х ст. до н.е., трипільської культури IV-III тис. до н.е., скіфської доби VII - III ст. до н.е., зарубинецької І ст. до н.е., черняхівської культури ІІІ - IV ст. н.е., слов’янського поселення (городища) VIII – IX ст. н.е. Тут в 1949-1950 рр. Верхньобузька археологічна експедиція проводила розкопки пізньотрипільського поселення. При дослідженні були виявлені залишки кераміки, вироби з оленячих ріг, наконечники, сокирки, булавки, знаряддя побуту, столовий та кухонний посуд.