Вірогідних джерел про час заснування і виникнення назви села немає. Археологічні знахідки свідчать про те, що в минулому на його території існували суспільні формації, починаючи з первіснообщинного ладу. Можливо, назва села походить від назви стародавніх слов’ян-антів, рештки матеріальної культури яких недавно, у 1959 р. виявлено у могилі на території теперішнього будинку-інтернату.
У ХVII-XVIII ст. Село було власністю нащадків магната Четвертинського. Зберігся до нашого часу стародавній палац і заповідний парк ландшафтного типу, заснований в кінці XVIII ст. В кінці ХІХ ст. Князівський маєток Четвертинського перейшов у володіння поміщиків Ярошинських. По переказах старожилів с. Антопіль, в Антопільському парку бував О.С.Пушкін проїздом із м. Тульчин. Ще до цих пір в парку є дуб, під яким О.С.Пушкін відпочивав, його називають дубом Пушкіна.
До Великої Жовтневої революції поміщику Ярошинському належало 600 десятин земельних угідь, священникам-40 десятин, селянам-489 десятин. Збідніле населення в період революції 1905-1907 років разом з населенням с. Марківка брала активну участь в масових селянських рухах. За царизму в селі культурних закладів не було, крім церкви та церковно-приходської школи. Торгівлі в селі не було, селяни торгували у Марківці на ярмарку і у єврейському містечку.
Влітку 1920 р. бригада Г.І.Котовського звільнила село від білополяків. В селі діяв ревком на чолі з Імрою Капітаном, комітет незаможних селян, йог головою був Копитюк Дмитро. У 1922 р. в поміщицькій садибі Ярошинського було відкрито одну з найкращих здравниць нашої країни-будинок відпочинку, який з 1959 р. був переоформлений на будинок пристарілих, пізніше – на будинок-інтернат для психічно хворих людей. У 1922 р. було відкрито початкову школу, хату-читальню.
У 1927 р. незаможники Сторчак Павло Гнатович, Мельник Іван, Копитюк Дмитро з ініціативи парторганізації організували товариство спільного обробітку землі. У 1930 р. в період суспільної колективізації на базі Товариства спільного обробітку землі було організовано колгосп „Прогрес”. Очолював колгосп 25-тисячник Пацюш Федір. У 1935 р. колгоспу було вручено акт на довічне користування земель.
В період Великої Вітчизняної війни колгосп пограбували окупанти. Із с. Антопіль брали участь у війні 148 чол. Загинуло в боях за Батьківщину 74 чол. Фашистами вбито і замучено 4 чол., залишилось інвалідами 20 чол. 15 березня 1944 р. село було визволено.
У 1952 р. колгосп „Прогрес” об’єднано з Харківським колгоспом „Боротьба”. З 1954 р. село Антопіль увійшло до складу Харківської сільської ради.
У даний час жителі с. Антопіль разом з марківчанами працюють у СТОВ „Золотий колос”.
14.04.2011
Садиба у с. Антопіль
