Територія – 2049,3 га
Кількість населення – 27,9 тис. осіб,
Відстань від райцентру до м. Вінниці автошляхами – 67 км.
Річка: Південний Буг
Адміністративний центр району – м. Хмільник (місто районного підпорядкування з 1957 р., місто обласного значення з 26.11.1979 р.)
Сучасна «санаторна столиця» Вінниччини – місто Хмільник, має давню і бурхливу історію. Не раз ці землі проливалася кров’ю предків, які героїчно боролися з татарськими, турецькими, литовськими, польськими загарбниками. Старожили називають історичний центр міста «маленьким Єрусалимом» – за надзвичайну архітектуру та релігійну толерантність. Тут мало що змінилося за минулі сторіччя: неподалік розташувалися костьол, синагога, церква та мечеть.
З середини X ст. історія населення Хмільника невіддільна від Історії Київської Русі. З кінця XII ст. місцевість входила до складу Галицько-Волинського князівства. Більше ста років ці землі перебували під владою галицько-волинських князів. А коли почалося монголо-татарське нашестя, воно не оминуло й Хмільника.
Поселення Хмільник було засноване на невеликому острові між двома рукавами Південного Бугу. За легендою, цей острів був укритий лозами й калиною, по яких вився хміль. Від останнього, нібито, містечко й дістало назву. Є перекази, що Хмільник був відомий уже в другій половині ХІІ ст., проте перша письмова згадка про нього датується 1362 р., коли литовський князь Ольгерд, розбивши татар на річці Сині Води, оволодів невеликим поселенням Хмільником.
З одержанням 1448 р. Магдебурзького права у містечку почали розвиватися ремесла, торгівля. Виникли шевські та кравецькі майстерні, які вивозили свій крам на ярмарки як до Києва, так і до Львова. Та розмірене життя міщан час від часу турбували все нові й нові орди татар. У 1500 р. під мури Хмільника прийшла армія, яку очолювали сини хана Менглі-Гірея, далі напади повторилися у 1524, 1534, 1584 рр. Населення змушене було оборонятися, а старости замку – Ланцкоронські, Язловецькі, Осолінські та Струсі – прославляли свої імена ратними подвигами.
У 1534 р. великий гетьман коронний Ян Тарнавський, не витримавши постійних візитів непрошених гостей, обніс все місто кам`яним муром з баштами. Викопаний між Південним Бугом і його притокою річкою Пастушою канал перетворив новозбудовану фортецю на острівну твердиню.
Населення Хмільника поступово зростало і в 1570 р. тут було вже 320 будинків. Замкові мешканці несли кінну службу, займалися ремісництвом, бджільництвом, торгівлею та сільським господарством. Для потреб католицької громади зводиться костьол Пресвятої Трійці побудований в пізньоготичних формах з рисами ренесансу. Споруджений з піщаника, хрестовий, однонефний з боковими капелами і оборонною баштою на головному фасаді. Головний вхід оформлений різним порталом у вигляді глухого безфронтонного портика. Пам’ятник цікавий як зразок синтезу архітектурних стилів.
Литовці, поляки, турки – і не порахувати, скільки разів змінювалися господарі у Хмільнику, а разом з тим у різні руки потрапляла й фортеця. З 1672 по 1699 рр. у нинішній Хмільницькій вежі турки не тільки тримали оборону, а й облаштували свою мечеть. Від вежі відходили два підземні ходи, рештки яких збереглися до нинішніх часів. Є свідчення, що турки під землею утримували дві військових казарми. Що ж до хмільницьких підземок, то про них існує легенда: нібито збудовані вони і попід Бугом, і прокладені до сусідніх сіл, дехто навіть припускає, що пролягають вони до самого Чорного моря.
17.03.2009
Прапор міста Хмільник
Герб міста Хмільник
Мапа міста Хмільник
Хмільник – курортна перлина України
